Шлюбний договір (контракт) між подружжям

Що собою являє шлюбний контракт?

Шлюбний договір – це юридична угода, оформлена між подружжям або особами, що вступають в законний шлюб, яка регулює виключно майнові відносини між подружжям, визначає їх матеріальні права і обов’язки у шлюбі та/або при розлученні. Крім того, в шлюбному контракті можна встановити майнові права і обов’язки подружжя як батьків (ст. 93 Сімейного кодексу України).

Основною метою шлюбного договору в Україні є врегулювання саме майнових (матеріальних) питань сім’ї, наприклад: право особистої власності дружини або чоловіка на нерухомість (будинок, квартиру тощо), порядок користування майном, виплата боргів, погашення кредитів. При цьому українським законодавством заборонено регулювання шлюбною угодою особистих відносин між подружжям, а також особистих відносин між батьками і дітьми.

Хто має право укладати шлюбний договір?

Виходячи з норм ст. 92 Сімейного кодексу шлюбний контракт може бути укладено особами, які подали заяву про реєстрацію шлюбу, а також подружжям. Таким чином, перелік осіб, які мають право на укладання даного виду договорів строго обмежений. Зокрема, особи, які проживають, в так званому «цивільному шлюбі», не мають змоги підписати шлюбну угоду.

Неповнолітні громадяни також мають право на укладення шлюбного контракту. Однак, особи, які не досягли 18 років, не володіють повною дієздатністю, а значить, для оформлення договору потрібна письмова згода батьків або піклувальника, засвідчена нотаріусом.
Якщо угода укладається неповнолітнім подружжям, згода батьків не потрібна, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 34 Цивільного кодексу особи, які не досягли повноліття, набувають повної цивільної дієздатності з моменту реєстрації шлюбу. Тобто мають всі права і обов’язки повнолітніх громадян, в тому числі і право укладати шлюбний договір.

Як укласти шлюбний контракт (the marriage contract)?

Шлюбна угода укладається у письмовій формі в трьох примірниках і нотаріально посвідчується державним або приватним нотаріусом. До оформлення договору нотаріус повинен роз’яснити сторонам угоди їх права і обов’язки, а також основні положення даного контракту. Недотримання форми укладання шлюбного договору, а саме порушення вимоги закону про нотаріальне посвідчення, є достатньою підставою для визнання угоди недійсною (ст. 220 ЦКУ).

Зверніть увагу, що оформити шлюбний контракт між іноземцем та громадянином України можна як за кордоном, так і у чинного українського нотаріуса. Іноземні громадяни частіше обирають спосіб укладання майнової угоди між подружжям у своїй рідній країні. При цьому, якщо складений документ буде частково суперечити українському законодавству (наприклад, права дружини на майно чоловіка занадто обмежені і це призводить до надзвичайно невигідного матеріального становища), використовувати “marriage contract” можна тільки в країні громадянства чоловіка. З огляду на ризики, перед підписанням шлюбного контракту рекомендується отримати в нотаріальній конторі зразок договору і прочитати його текст (умови) разом з сімейним юристом.

Які документи необхідні для оформлення шлюбного договору?

Для укладення шлюбної угоди необхідно надати нотаріусу такі документи:

• паспорт
• ідентифікаційний код (ІПН)
• свідоцтво про шлюб (для подружжя)
• довідку про подачу заяви в РАГС (при одруженні)

Якщо чоловік і дружина хочуть закріпити за собою право на вже куплене цінне майно, яке підлягає державній реєстрації (автомобіль, квартира чи будинок із земельною ділянкою) додатково потрібно надати оригінали правовстановлюючих документів.

Який термін дії шлюбного контракту?

Виходячи з норм статті 95 Сімейного кодексу, момент укладення шлюбного договору і початок строку його дії можуть не збігатися. Так, контракт, оформлений до заміжжя, вступає в силу в день реєстрації шлюбу, а шлюбна угода між подружжям – в день нотаріального посвідчення.

Термін дії шлюбного договору індивідуальний і може визначатися безпосередньо сторонами угоди або правилами, встановленими цивільним законодавством. Так, згідно до ст. 96 СК, подружжя може встановити строк дії договору в цілому або тільки окремих прав і обов’язків. В основному, дана угода діє протягом шлюбу, проте сторони можуть домовитися і про інше, наприклад, встановити дію контракту або окремих його умов після розлучення.

Зміст шлюбного договору: що можна прописати?

Змісту шлюбного контракту необхідно приділити особливу увагу, так як, виходячи з судової практики, переважна більшість позовних заяв пов’язана з неналежними умовами договору, які суперечать законодавству України. Щоб уникнути проблем із законністю слід пам’ятати, що шлюбний контракт (the marriage contract) може в себе включати:

• правовий режим майна. Головною особливістю даного пункту шлюбного договору є те, що майнові права і обов’язки подружжя можна визначати інакше, ніж це передбачено сімейним законодавством. Тобто, домовитися про непоширення на майно, набуте в шлюбі, положень ст. 60 СК і вважати його загальною дольовою власністю або особистою приватною власністю кожного з них. Крім того, подружжя може включити до шлюбного договору будь-які інші умови щодо правового режиму майна, що не суперечать моральним засадам суспільства
• порядок користування житлом. Подружжя може оформити угоду: про порядок користування житлом, яке належить одному з них на праві особистої власності; про порядок звільнення житлового приміщення тим з подружжя, хто вселився в нього (в разі розлучення), з виплатою грошової компенсації або без неї, а також домовитися про проживання у житловому приміщенні родичів чоловіка або дружини
• право на утримання. Йдеться про можливість сторін домовитися про надання утримання одному з подружжя незалежно від непрацездатності та потреби у матеріальній допомозі, а також прописати умови, терміни і розмір виплат. При недотриманні даних умов, аліменти можуть стягуватися на підставі виконавчого напису нотаріуса. Крім того, шлюбний контракт може передбачати можливість припинення утримання в зв’язку з отриманням майнової компенсації

Згідно положень Сімейного кодексу, умови шлюбного договору не можуть ставити дружину або чоловіка в надзвичайно невигідне матеріальне становище (в порівнянні з тими умовами, які гарантуються законодавством). Додатково слід звернути увагу на зміст шлюбного контракту в частині нерухомості і автомобілів: наприклад, право власності на квартиру, будинок і машину не може переходити чоловікові або дружині, оскільки таке майно підлягає обов’язковій державній реєстрації (прописати можна тільки умови поділу майна при розлученні). На жаль, більшість зразків шлюбних договорів містять такі помилки як мінімум в одному з пунктів про майнові права, внаслідок чого ці документи можуть бути визнані судом недійсними.

Чи можливо змінити умови шлюбної угоди?

Внести зміни в контракт можна за взаємною згодою подружжя, проте таку угоду потрібно нотаріально засвідчити. Стаття 100 СК передбачає можливість внесення змін до шлюбного договору на підставі рішення суду на вимогу одного з подружжя. Підставою для пред’явлення позовної заяви можуть послужити інтереси чоловіка, дружини або дітей, а також непрацездатних повнолітніх дочки, сина, що мають істотне значення.

Чи можна відмовитися від шлюбного договору?

Відмова від шлюбного контракту можлива лише за сумісною згодою подружжя. Для цього необхідно звернутися до нотаріуса і написати заяву про відмову від шлюбного контракту. За вибором подружжя, права та обов’язки, встановлені угодою, припиняються з моменту укладення контракту або з дня подачі нотаріусу заяви про відмову. Інакше документ визнається недійсним.

Як розірвати шлюбний контракт (marriage contract)?

Процедура розірвання шлюбного договору здійснюється в судовому порядку на вимогу одного з подружжя. Однією з основних причин для припинення зобов’язань за контрактом є неможливість їх виконання (ст. 607 ЦК України). При цьому, позивач повинен довести, що підстави, які викликали необхідність розірвання шлюбного договору, мають істотне значення.

Чи можна визнати шлюбний контракт недійсним?

Відповідно до ст. 103 Сімейного кодексу України суд може визнати недійсним шлюбний договір на вимогу одного з подружжя або іншої особи, права та інтереси якої цією угодою порушені. Підстави для подібної вимоги відображені в Цивільному кодексі. Головна причина для визнання шлюбного контракту недійсним – надмірне обмеження майнових прав дружини або чоловіка, коли один із подружжя при розлученні не може отримати абсолютно ніякого майна.